Органи управління закладу освіти:
Директор гімназії: Будар М.М.
Заступники з НВР: Мандзій О. Л., Вовк О.О.
Заступник з ВР: Обрин С. С.
Статут Бережанської школи-гімназії ім. Б. Лепкого
Мова навчання українська
Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються
Вакантних посад немає
Правила прийому до закладу освіти
Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти
Матеріально-технічне забезпечення
Вибір підручників для 10 класу
Результати моніторингу якості освіти
Річний звіт про діяльність закладу освіти
Заклад освіти доступний для осіб з особливими потребами
Система заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(згідно Закону Про освіту Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти)
ІСТОРІЯ ГІМНАЗІЇ
Бережанська гімназія – одна з найстаріших гімназій України. Заснована у 1789 р. в Збаражі, в 1805 р. вона була перенесена в Бережани. У 1805 -1924 рр. гімназія була розташована на другому поверсі Ратуші, в 1924-1939 рр. – в новозбудованому приміщенні (нині школа № 1), а з 1991 р. – в будівлі колишньої вчительської семінарії на вул..Руській,12.
Історія Бережанської гімназії - це історія Галичини. Була вона німецькою, польською. У ній викладали і вчилися визначні діячі цих народів. Це ректор Ягеллонського університету Мацей Бродович, літературознавець Владислав Віслоцький, церковний діяч та письменник Якуб Ґаватович, маршалок Польщі Ридз Смігли, чеський письменник Ян Косіна та багато інших.
Немає в нашому краю школи, в якій навчалися і вчили так багато видатних діячів української справи. Колишній гімназист, а згодом письменник, професор Львівського університету Михайло Рудницький назвав її «гніздом орлів над Золотою Липою»: «Бережанська гімназія … мала вікову традицію, яку шанували і якою гордилися. У парі з цим це було одне з найбільш поступових огнищ виховання в Галичині».
Громадські діячі: Омелян Огоновський, Михайло Куземський і Михайло Малиновський, Степан Качала
Письменники: Маркіян Шашкевич, Богдан і Левко Лепкі, Антін Крушельницький, Антін Лотоцький, Михайло Яцків, Михайло Рудницький, Мирослав Кушнір.
Науковці: брати Огоновські, Андрій Чайковський, Мирон Зарицький, Іван Зілинський.
Митці: актор Степан Курбас, маляри Яків Струхманчук і Володимир Савчак, бандурист Зіновій Штокалко.
Педагоги: Олександр Барвінський, Степан Томашівський, Антін Крушельницький.
Борці за волю України: співзасновник Пласту Іван Чмола, пластунка, діячка ОУН, референт підпільного українського Червоного Хреста, зв»язкова і довірена особа Романа Шухевича Галина Дидик, яка була з головнокомандувачем до останньої миті і згодом відбула важке заслання. Це видатні ідеологи ОУН-УПА Ярослав Старух, Осип Дяків-Горновий, Дмитро Мирон Орлик.
ЙОГО ІМ’Я НОСИТЬ НАША ГІМНАЗІЯ
Богдан Лепкий народився на Поділлі 9 листопада 1872 року в родині священика. Батько був людиною освіченою: закінчивши університет і здобувши освіту філолога й теолога, писав вірші українською, польською та німецькою мовами. Коли хлопчику виповнилося п’ять років, у сім’ї Лепких сталося велике горе: несподівано від дифтерії померли дві його сестри й брат, та й сам він ледь вижив. Без сумніву, ця родинна трагедія неабияк вплинула на вразливу дитину.
Майбутній письменник почав здобувати освіту вдома: за одну зиму навчився рахувати, читати й писати. Домашнє оточення не могло не виховувати в маленького хлопчика потягу до знань, невгамовної допитливості. Тому шестилітнього Богдана відразу зараховують до 2 класу школи з польською мовою навчання. Згодом Богдан Лепкий вступив до Бережанської гімназії з польською мовою навчання, де українську мову та літературу спочатку не викладали, проте з 5- го класу було введено ці предмети.
Після закінчення гімназії Б. Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, проте навчання в ній перервав. Згодом почав відвідувати лекції на філософському факультеті Віденського університету, потім перейшов до Львівського університету. Закінчивши Львівський університет Б.Лепкий повернувся до Бережанської гімназії, як учитель української мови та німецької літератури. Також у Ягеллонському університеті ( Краків) читав лекції з української мови та літератури. Восени 1899 р. Він переїхав сюди разом із своєю дружиною.
21 липня 1941 р. помер. Похований у Кракові.
ІСТОРІЯ ВІДРОДЖЕНОЇ ГІМНАЗІЇ
1991 рік - відкриття Бережанської школи №4 для здібних і обдарованих дітей.
1992 рік. Розпорядженням представника Президента України у Бережанському районі М.І.Івашківа №197 від 29 серпня 1992 року на базі Бережанської середньої школи №4 відкрито Бережанську державну українську гімназію.
5 листопада 2003 року присвоєно ім'я Богдана Лепкого. ( Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 663-р Про призначення Бережанській державній українській гімназії імені Богдана Лепкого).
1 вересня 2005 - на базі початкових класів гімназії створено початкову школу з поглибленим вивченням іноземних мов. Директором призначено Оксану Омелянівну Вовк.
2 вересня 2005 - урочисте відкриття кімнати-музею історії гімназії за участю гостей з відзначення 200-ліття гімназії
13 грудня 2021 р. перейменовано у Бережанський ліцей ім. Б. Лепкого Рішенням Бережанської міської ради № 512 Про перейменування та затвердження Статуту закладу освіти, засновником яких є Бережанська міська рада
ГІМН БЕРЕЖАНСЬКИХ ГІМНАЗИСТІВ
Відроджена в світлу годину
Ти школою стала для нас,
Будуєм нашу Україну
З тобою завжди і повсяк.
Приспів:
Гімназіє, гімназіє!
Ти наша альма-матер,
Ми присягаємо тобі
В житті не відступати.
Тут гідно колись виростали
Найкращі Вкраїни сини,
І ми намагаємось стати
Такими ж в житті, як вони.
Приспів.
Як Лепкий,Чайковський, Барвінський,
Ми свій піднімаємо стяг.
Прославим народ український
В науці, в труді і в піснях
МАРШ ГІМНАЗИСТІВ
Слова: Василь Савчук Музика: Іван Миськів
Для нас гімназія, як мати
Відкрила книгу в ясен світ
І кращих ми не будем знати
Щасливих літ юнацьких літ
П-В
Стань у ряд гімназисте /2 рази
Хай тобою милується край
І знання і чуття променисті
Для добра України плекай
Ми клянемося чесно жити
З людьми творити світ новий
І Україну так любити
Як Орлик стяг і Горновий
Серця наші гріє сонце волі
Снагу дає свята земля
Ми вихованці тої школи
Де світить Лепкого ім’я.